• Слайд 1
  • Слайд 2
  • Слайд 3

Шановні мами й тата, бабусі й дідусі!

  • Пам’ятайте, що головна умова успішності дитини – безумовне її прийняття, коли батьки люблять свою дитину такою, якою вона є – з усіма чеснотами й недоліками. При цьому батьки готові прийняти свою дитину, пробачити їй, підтримати, незважаючи на дитячі помилки й невдачі. Психологи запевняють, що для дитини (як і для дорослої людини) життєво необхідно, щоб її любили не за щось, а просто так. Намагайтесь розцінювати сьогоднішні невдачі вашого школяра як відтермінований успіх у майбутньому. Вселяйте в дитину впевненість у тому, що всі проблеми можна вирішити, усі складнощі можна подолати.
  • Не можна бити дитину! Також не допустимо психологічно тиснути (залякувати, дорікати, звинувачувати, повчати, читати нотації, навішувати «ярлики»). Не критикуйте підлітків у присутності інших людей.Порівняння з іншими не розвиває, а примушує дитину відчувати себе гіршою від інших. Зауваження краще робити наодинці, у тактичній формі, а хвалити краще в присутності інших людей.
  • Заохочуйте дитину за проявлену активність, самостійність, цілеспрямованість, повагу до оточення, прояв волі, спрямований на переборення складнощів, невдач. Частіше заохочуйте дитину в момент складної ситуації:

- «Я вірю в тебе!»

- «Я впевнений (а), що в тебе все вийде, якщо ти зберешся й спробуєш виконати це завдання ще раз»

- «Усе буде добре! Головне - вірити в себе й не опускати рук ні за яких обставин. Спробуй ще раз…»

- «Помилки й невдачі – це теж корисний життєвий досвід. Тепер ти точно знаєш, як не слід робити…»

- «Тільки той, хто нічого не робить, ніколи не помиляється».

  • Важливо, щоб дитина знала про свої чесноти й недоліки, але в цілому до себе як до особистості ставилася позитивно. Навчайте свого школяра правильно розраховувати свої можливості, ставити реальні цілі, враховувати у своїх діях досвід попередніх помилок.
  • Враховуйте особливості темпераменту вашої дитини. Пам’ятайте, повільні, неактивні, вразливі діти, які мало спілкуються, важче звикають до нових вимог і нового колективу. Такі підлітки швидко втрачають інтерес до навчання, замикаються в собі, проявляють агресію, якщо дорослі або однолітки проявляють до них насилля, сарказм, жорстокість.
  • Підтримуйте інтерес дитини до того, що викладають у школі. Дізнайтесь, що цікавить вашу дитину. Намагайтесь зв’язати інтереси дитини й шкільний навчальний матеріал. Наприклад, любов до перегляду фільмів можна перетворити на прагнення читати книги. Подаруйте дитині книгу, за якою було знято фільм, що сподобався, прочитайте книгу вголос разом, обговоріть прочитане, знайдіть відмінності між оригіналом і трактовкою режисера, сценариста.
  • Демонструйте інтерес до шкільних завдань. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не виконуйте їх замість дитини. Упевніться в тому, що у вашої дитини є все необхідне для успішного виконання завдання. Якщо дитина звертається до вас із питаннями, які пов’язані з домашнім завданням, не поспішайте давати їй готові відповіді. Краще навчить дитину самостійно знаходити відповіді на питання, які її цікавлять, використовуючи довідники, словники, Інтернет-ресурси.
  • Зайвий раз не опікайте підлітка, а надавайте йому право самостійності в навчанні й творчості, при цьому організуйте вмотивований контроль за цією діяльністю. Установіть разом із дитиною спеціальний час для виконання домашніх завдань, відвідування гуртків, спортивних секцій, ігор і розваг. Це допоможе вам сформувати у підлітка організованість, дисциплінованість, відповідальність.
  • Проявляйте інтерес до школи, класу, у якому вчиться дитина, до кожного шкільного дня, нею прожитого. Важливо, щоб спілкування з дитиною після шкільного дня, який минув, було невимушеним і неофіційним.
  • Намагайтесь познайомитись із однокласниками, друзями свого сина (своєї доньки). Створіть можливість для комфортного спілкування підлітків після школи. Запам’ятовуйте окремі деталі, імена, події, про які вам розповідає дитина, щоб потім було про що поговорити з нею та її друзями. Будьте на одній хвилі!
  • Регулярно розмовляйтез педагогами своєї дитини щодо її навчання, поведінки, стосунків з однокласниками. Поговорітьз класним керівником підлітка, якщо відчуваєте, що не все знаєте про його (її) шкільне життя й проблеми. Якщо навіть немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтесь з учителем не рідше ніж один раз на два місяці.
   
© ALLROUNDER